Міністерство освіти і науки України Національний університет "Львівська політехніка" Кафедра політології ІГСН Л Е К Ц І Ї З ДИСЦИПЛІНИ ПОЛІТОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ Політологічна теорія держави ЛЕКЦІЯ 1. ПОЛІТИКА І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА. ПЛАН 1.Сутність політики та теоретичні підходи до її визначення. 2. Суб"єкти політики в сучасних державах, їх класифікація та форми взаємодії. 3.Політична система суспільства. Держава як основний інститут політичної системи суспільства. 4.Політична влада як центральний елемент політичної системи. 1.Сутність політики та теоретичні підходи до її визначення Щоб вивчати сферу політики, треба насамперед виокремити політичні відносини із взаємовідносин суспільства. Суспільство можна розглядати як своєрідну систему, що складається із взаємопов'язаних, але все ж самостійних підсистем. Такими підсистемами є сфери суспільного життя: виробнича (господарсько-економічна), соціальна, духовна, політична та сфера родинного життя. їх розмежування у рамках наукового аналізу має до певної міри умовний характер, але воно диктується необхідністю забезпечити більш детальне вивчення кожної з них. Названі підсистеми, так само, як і суспільство загалом, характеризуються певною структурою, функціями, цінностями, нормами, дійовими особами (суб'єктами) і т.д. Виробнича (господарсько-економічна) підсистема забезпечує матеріальну основу життя суспільства. Соціальна і духовна підсистеми сприяють формуванню і відтворенню людини як повноправного члена суспільства, є сферою функціонування різних соціальних інститутів, у рамках яких відбуваються ці процеси. Політична підсистема створює сприятливі умови для функціонування усіх ланок суспільної системи, для повноцінного самовияву і самореалізації суспільних об'єктів, узгоджує їхні інтереси, регулює взаємовідносини. Політика — це своєрідний компонент у системі суспільних зв'язків, що служать засобом регулювання економічних, соціальних і духовних відносин за допомогою державної влади. Це та ділянка суспільного життя, в якій формуються і з якої виходять головні імпульси управління соціальним організмом. її призначення полягає у тому, щоб орієнтувати життя суспільства і його розвиток у певному напрямі, забезпечувати стабільне й ефективне функціонування усіх його підсистем, зосереджувати зусилля людей на досягненні загальних (спільних) цілей. Політика співвідноситься з іншими суспільними системами — економікою, правом, мораллю і релігією. Співвідношення політики й економіки зводиться до того, що закони економічного розвитку визначають зміст і соціальний вектор політики через економічні інтереси соціальних груп, зміну структури виробництва і споживання, технологічні інновації, а політика, якщо вона враховує об'єктивні економічні закони, може забезпечити стабільність й ефективність економічної системи. Що стосується співвідношення політики і моралі, то треба зазначити що «моральність» політики залежить, по-перше від ефективності соціального контролю над владними структурами, по-друге, — від умов політичної конкуренції, по-третє, — від рівня політичної культури в суспільстві. Взаємодія політики і права зводиться до того, що цивілізована політика здатна забезпечити ефективність правового регулювання, з одного боку, а з іншого — політика може плідно впливати на суспільні процеси лише в рамках сучасної цивілізованої правової системи. Зіставляючи релігію й політику, треба зазначити, що використання церкви у політичних цілях, а також втручання церкви у державні справи недопустиме з точки зору демократичного розвитку суспільства. Держава покликана забезпечити правові гарантії свободи людини, безпеки нації, а церква — умови для внутрішньої свободи людини, морального відродження народу. Протягом історичного розвитку політичної думки сформувалось декілька підходів до визначення політики. Термін політика походить від грецького слова polis (місто-держава), polites (громадянин), politico (державний діяч), і вперше було застосовано...